Законна самооборона

Газові балончики, ножі, пістолети, біти, фінки, кастети, електрошокери - які кошти з перерахованих вище може законно використати громадянин України з метою самооборони сьогодні?

На жаль, сьогодні, як ніколи раніше, тема законності використання засобів самооборони є актуальною і так чи інакше стосується кожного мешканця України. Через відсутність необхідних знань часто засоби самооборони застосовуються з порушеннями норм законодавства, у тому числі є випадки перевищення заходів необхідної оборони. Ця стаття спрямована на аналіз чинного законодавства, що регулює порядок використання та застосування засобів самооборони, а також дає класифікацію всіх можливих засобів захисту, передбачених чинним законодавством України.

Перед тим, як провести аналіз та класифікацію засобів самооборони, слід звернути увагу на положення законодавства, які визначають поняття самооборони, а також заходи її застосування. Так, Цивільний Кодекс України у ст. 19 визначає порядок самозахисту цивільних прав.

Самозахист - це застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом і не суперечать моральним принципам суспільства.

Способи самозахисту повинні відповідати змісту права, що порушено, характеру дій, якими воно порушено, а також наслідкам, які були завдані цим порушенням. Разом з тим слід враховувати положення Кримінального Кодексу України, який більш детально регулює порядок самооборони та його застосування.

Необхідна оборона - це дії, вчинені з метою захисту прав і інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також громадських інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного замаху шляхом заподіяння тому, хто зазіхає, збитку, необхідного і достатнього в цій обстановці. для негайного відволікання або припинення замаху, якщо не було допущено перевищення меж необхідної самооборони (ст. 36 Кримінального Кодексу України).

Право на необхідну оборону є природним та невід'ємним, абсолютним правом людини. Це означає, що інші особи що неспроможні перешкоджати громадянину у законному здійсненні права необхідну оборону. Іншими словами, кожен громадянин має право на необхідну оборону незалежно від можливості звернутися за допомогою до органів влади або службових осіб для запобігання чи припиненню можливого зазіхання.

У разі застосування права на необхідну оборону необхідно враховувати заходи та обмеження, щоб не допустити перевищення її заходів. Слід пам'ятати, що за перевищення заходів оборони законодавством передбачено кримінальну відповідальність. Також слід звернути увагу на положення ч. 5 ст. 36 Кримінального Кодексу України, яка передбачає, що не є перевищенням заходів необхідної оборони і не тягне за собою кримінальної відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів або предметів для захисту від нападу озброєної особи, групи осіб, а також для захисту від насильницького вторгнення в житло або ж в інше приміщення, незалежності від тяжкості шкоди, яку було завдано.

Сумежним інститутом необхідної оборони є крайня необхідність (ст. 39 Кримінального Кодексу України), за якої також можливе застосування засобів самооборони.

Крайня необхідність - випадки, коли особа для того, щоб запобігти шкоді своїм особистим інтересам, інтересам інших осіб, суспільства і держави, вимушено завдає шкоди іншим інтересам, що охороняються.

За крайньої необхідності застосовується доктрина «меншого зла»: заподіяна шкода має бути меншою від запобіганого. По суті, крайня необхідність являє собою ситуацію, коли має конфлікт між двома правоохоронними інтересами, причому захистити один з цих інтересів можна лише порушивши інший. У разі застосування засобів самооборони за крайньої необхідності слід враховувати ступінь шкоди, яку може бути завдано для запобігання небезпеці. Звертаємо особливу увагу на дані положення цивільного та кримінального законодавства, які слід враховувати при застосуванні засобів самооборони, щоб уникнути негативних наслідків.

Порядок володіння, застосування та придбання коштів, що можуть бути використані для самооборони, регулюється Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р. № 2471-ХІІ, а також Постановою КМ України «Про порядок продажу, придбання , реєстрації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії» від 07.09.1993 р. № 706

Відповідно до законодавства зброю класифікують на:

- Військове;
- Службово-штатне (видається відомством);
- цивільне (мисливське, для самооборони, сигнальне, колекційне);
- холодне (ніж, кастети, біти);
-навчальне (імітаційне).

Також, зброю класифікують на травматичну, вогнепальну, газову та пневматичну. До окремої групи належать спецзасоби (електрошокери, кийки).

У свою чергу, ми пропонуємо наступну класифікацію засобів самозахисту, яка ґрунтується на необхідності отримання дозволу.

Отже, дозвіл потрібний на:

- травматична зброя;
- мисливські рушниці;
- пневматичну зброю (калібр якої перевищує 4,5 мм, а швидкість польоту кулі перевищує 100 метрів за секунду).

Дозвіл не потрібен на:

- газові балончики (крім тих, які прямо призначені для співробітників правоохоронних органів, у тому числі й ті, на закінчення яких стоїть приставка М, наприклад «Терен – 4М», «Кобра – 1С»);
- пневматичну зброю (калібр якої менший за 4,5 мм, а швидкість польоту кулі до 100 метрів за секунду).

Враховуючи запропоновану нами класифікацію, зупинимося на кожному виді засобу самооборони. Нагадаємо, що для використання такого засобу самооборони як травматична зброя потрібен дозвіл. Травматична зброя «гумка» - це пристрій для відстрілу патронів із гумовими кулями.

Водночас звертаємо увагу на той факт, що використовувати травматичну зброю дозволено лише окремим професіям:
- працівникам суду;
- працівникам МВС;
- працівникам прокуратури;
- працівникам СБУ;

- працівникам податкової міліції;
- Народним депутатам;
- журналістам;
- військовослужбовцям (крім строкової служби);
- членам громадських формувань, що виконують функцію охорони громадського порядку;
- Учасникам кримінального провадження (в окремих випадках).

Вогнепальну зброю

Вогнепальна зброя - зброя, в якій для викиду снаряда з каналу ствола використовується сила тиску порохових газів. У свою чергу, вогнепальна зброя буває двох видів: нарізна та гладкоствольна. Враховуючи Постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» у власності громадян України не може знаходитися вогнепальна зброя, крім гладкоствольної мисливської (з 21 року при отриманні відповідного дозволу) та мисливського нарізного мисливського карабіни, гвинтівки (з 25 дозволу).

Газова зброя

Газові пістолети, револьвери та патрони до них калібру 6, 8 та 9 мм відносяться до спеціальних засобів самооборони. Для використання цього засобу самооборони необхідно отримати дозвіл на купівлю, носіння та зберігання такої зброї, яка видається правоохоронними органами громадянам, які досягли 18 років. З переліком документів, які необхідно підготувати для отримання дозволу, можна ознайомитись у Постанові КМ України «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозогінної та дратівливої дії» від 07.09.1993 р. № 706.

Газові балончики також відносяться до спеціальних засобів самооборони, оскільки заряджені спеціальними засобами сльозогінної та дратівливої дії. Отримувати дозвіл на купівлю та використання газового балончика не потрібно, але законодавством передбачено, що такі засоби самооборони можуть бути продані особам, які досягли 18 років. Разом з тим слід враховувати, що громадяни не можуть мати у власності газові балончики, призначені для правоохоронних органів. Перед застосуванням газового балончика необхідно насамперед ознайомитися з інструкцією та правилами його застосування, щоб не заподіяти шкоди своєму здоров'ю.

Пневматична зброя

Використання цього засобу самооборони з роздільною здатністю або без нього залежить від калібру та швидкості польоту кульки. Так, пневматична зброя, калібр якої не досягає 4,5 мм і швидкість польоту кульки до 100 м/с продається без дозволу. Для використання пневматичної зброї, яка перевищує ці норми, необхідно отримати відповідний дозвіл у правоохоронних органах. При використанні цього засобу як самооборони потрібно бути дуже обережним та уважним, оскільки їм можна травмувати людину, що буде кваліфіковано правоохоронними органами як перевищення заходів необхідної самооборони.

Як не дивно, але такий засіб як біта, який дуже часто застосовується для самооборони, може бути в окремих випадках віднесено до холодної зброї, оскільки при її застосуванні здійснюється ударний ефект по живій меті за допомогою сили м'язів людини. Будьте обережні під час зберігання такого засобу в автомобілі, оскільки за такі дії передбачено відповідальність за ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами).

Холодну зброю

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 3 до холодної зброї відносяться предмети, що відповідають стандартним зразкам або ж історично виробленим типам зброї, або інші предмети, які надають колючому, колюче-ріжучому, рубаючому, дроблючому або ударному ефекту (штик, стилет, ніж, кинджал, арбалет, шабля, фінка, мисливський ніж, нунчаки, кастет) які призначені для ураження живої мети за допомогою сили м'язів людини або механічної дії пристрою. Для носіння та використання холодної зброї особа має досягти 18 років, а також потрібно отримати відповідний дозвіл органу внутрішніх справ.

Таким чином, вищезазначені засоби самозахисту можуть бути застосовані для самооборони, якщо вони передбачені та дозволені законодавством України.
Для самооборони можуть бути застосовані: газові балончики , газові, пневматичні пістолети, ножі, нунчаки, біти, палиці, вогнепальна зброя (мисливські рушниці), травматична зброя.

При цьому слід враховувати обстановку та місце їх застосування – головне, щоб це була самооборона і, в жодному разі, не умисне завдання тілесних ушкоджень. Захищатися можна всім, що бути під рукою, навіть каменем, головне, щоб це було зроблено з розумом.